ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 05.05.2016 року

 

Метеорологія

Третя декада квітня місяця закінчилася з середньодобовою температурою повітря 13,1 ºС. Опадів за ці дні випало 2,1 мм. На початок першої декади травня місяця середньодобова температура повітря склала 15,3 ºС. Опадів не було. Стовпчик термометра в денні години в повітрі піднімався до 22 ºС (04.05). Зниження температури в повітрі було до 6,0 ºС (02,03.05), а на поверхні ґрунту -до 1 ºС (03.05). Вітер переважав північно – східний 5-6 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 39 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 16,1 ºС і 12,1 ºС.

До кінця декади спостерігатиметься температурний режим в межах  15  ºС  – 22 ºС, можливі опади та невелика хмарність.

Рослинництво

Озимі зернові. За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу посіви озимих культур на більшості площ області знаходяться в задовільному та доброму стані. Фаза розвитку рослин ранніх (10.09) і пізніх (20.10) строків сівби – трубкування. У той же час на посівах озимого ячменю ранніх строків сівби з’явився флаговий листок. Рослини мають в середньому 4-5 стебел на ранніх та 2-3 на пізніх строках сівби. Прохолодна весняна погода з помірним наростанням температур та добрим вологозабезпеченням  сприяє хорошому весняному розвитку рослин. Відбувається активний ріст надземної частини – листя, стебел та вторинної кореневої системи, яка в більшій мірі забезпечує краще живлення рослин.

Слід вести спостереження за розвитком хвороб, бо у кінці фази трубкування може виникнути потреба у захисті проти борошнистої роси, септоріозу,  бурої листкової іржі, тощо.

 

За теплої вологої погоди потреба в обробленні посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше – до кінця цвітіння. Тому обробка фунгіцидами у фазі кінця виходу в трубку в такому випадку оптимальна для забезпечення контролю хвороб. А враховуючи, що тривалість захисної дії сучасних фунгіцидів системної дії становить 2-3 тижні, вона також буде стримувати розвиток хвороб.

Основна мета – захистити прапорцевий листок, який формує 60-70 % усіх вуглеводів, що транспортуються в колос.  Незахищений прапорцевий листок відмирає, коли хворобою охоплено 20 % його площі. Обробка на початку цвітіння не тільки контролює розвиток септоріозу листя, але і є оптимальним періодом для обмеження розвитку фузаріозу колоса, ураження якими відбувається в даний період.

Вибір препаратів проводять відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії, або обприскують посіви системними фунгіцидами.

Ярі зернові. На більшості площ посіяних у ранні строки – фаза початок кущення. Сьогодні основним заходом на посівах ярих зернових культур є контроль бур’янів та хвороб рослин.

Тому доцільно використовувати гербіциди групи 2,4-Д, проте ці препарати недостатньо ефективні щодо цілого ряду дводольних бур’янів (ромашка непахуча, зірочник середній, гірчаки, рутка лікарська, підмаренник чіпкий, фіалка польова). Для зменшення витрат та з профілактичною метою можливе застосування фунгіциду  у баковій суміші з гербіцидом.   Зараз на посівах ярих культур  ураження посівів хворобами не відмічено, але в подальшому потрібно обов’язково планувати використання фунгіцидів.

Гречка. Сівба в кращі агротехнічні строки – одна з перших умов одержання високого врожаю гречки. Висівати її потрібно у такі строки, щоб минула небезпека приморозків, а час цвітіння і формування плодів не збігся з періодом максимальних температур. Оптимальні строки сівби визначають на основі багаторічних метеорологічних даних. За багаторічними даними гідрометеослужб України, найвища добова температура повітря в зоні Лісостепу припадає на другу половину липня – початок серпня. Найбільша кількість опадів відмічається в І-ІІ декадах липня.

Просо. Рівень урожайності значно залежить від посівних якостях насіння. Для знезараження від сажки насіння проса, нестійких проти цієї хвороби, обов’язково протруюють. Просо належить до теплолюбних культур. Сприятливі температури для сівби проса (12-15 оС) звичайно настають у Лісостепу в першій половині травня.

Ріпак озимий. На кінець третьої декади квітня ріпак озимий знаходиться у фазі бутонізації. Без надійного захисту ріпаку від шкідників і хвороб отримати високий врожай неможливо. На посівах хрестоцвітних культур відмічено близько 30 видів шкідників. Найбільш небезпечними з них є хрестоцвітні блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця та ряд інших. При встановленні сонячної погоди після періоду дощів слід очікувати масове їх поширення (особливо хрестоцвітих блішок та ріпакового квіткоїда). В період вегетації рослини ріпаку уражуються грибними і бактеріальними хворобами та хворобами, що зумовлюються вірусами і мікоплазмовими тілами.

В даний період вже повинно бути завершене друге весняне підживлення рослин азотом (до 60-90 кг/га) бажано з сіркою (10-20 кг/га), що сприятиме активізації росту рослин і підвищенню урожайності ріпаку проведення в цей час позакореневого підживлення рослин розчинами регуляторів росту і комплексних водорозчинних добрив також сприятиме підвищенню врожаю

Овочівництво

Початок травня характеризується зниженням  температурного режиму, значною кількістю опадів і сильними вітрами. Овочівники  більшості агроформувань, городники вже висіяли в ґрунт насіння холодостійких овочевих (цибулі з насіння, моркви, петрушки, щавля, кропу, пряних рослин  і редиса), проводиться висів насіння буряка столового, капусти пізньої білоголової  при безрозсадному вирощуванні (надпізніх сортів), і пізніх сортів і при вирощуванні розсади в розсадних.

При достатніх запасах вологи в верхньому шарі ґрунту і встановленні на початку травня температури повітря і ґрунту в межах середньо багаторічних сходи цибулі з насіння, моркви, петрушки слід очікувати через 16 -20 діб після висіву насіння, буряка столового – через 8 – 12 діб, капусти – 7 – 9 діб. При проходженні дощів і настанні теплої погоди ближчим часом слід очікувати масової появи сходів бур’янів, що вимагатиме прийняття оперативних рішень по утриманню посівів в чистому від бур’янів стані. В зв’язку з цим важливе значення матиме своєчасне рихлення міжрядь, де вже буде отримано сходи овочевих та проведення заходів по зменшенню кількості бур’янів і зруйнуванню ґрунтової кірки на площах овочевих де сходів ще не має. Для цього , враховуючи стан проростків овочевих рослин проводять досходове боронування легкими чи сітчастими боронами впоперек посіву при швидкості руху агрегату 3 – 3,5 км/год (на невеликих площах ґрунт обробляють граблями)  чи проводять рихлення міжрядь по сходах маячної культури (якщо насіння її було домішано до насіння вирощуваних овочевих рослин ).

Не зменшується актуальність постійного контролю посівів овочевих, особливо хрестоцвітих культур по заселенню їх шкідниками ( блішки на хрестоцвіті, довгоносик на столовому буряку), – адже період появи сходів найбільш вразливий в розвитку овочевих рослин. При необхідності використовують дозволені препарати з суворим дотриманням вимог техніки безпеки при їх застосуванні.

Початок травня  – період загартування розсади тепловибагливих овочевих рослин до висаджування у відкритий ґрунт. За 8 – 10 діб для висаджування розсади рослини підживлюють повним мінеральним добривом зі збільшеними дозами фосфорно – калійних: 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 60 г сірчанокислого калію,  розведених в 10 л води на 1 м2.

 З метою загартування розсади томатів, перцю і баклажанів за  10 – 15  діб до посадки її в поле температуру в теплицях зменшують до 6 – 10 оС вночі і до 12 – 15 оС вдень. Якщо температура вночі не нижче 5 – 6 оС, то частину накриття з теплиць знімають не тільки в денний час, але не накривають теплиці і на ніч. При такому загартуванні розсада не тільки освічується сонцем, вона також добре обвітрюється, що затримує ріст і робить її більш стійкою при пересаджуванні.

При вирощуванні розсади в кімнатних умовах передпосадковому загартуванню рослин приділяють значно більше уваги ніж за вирощування в парниках чи теплицях із –за більшої їх «зніженості». Розпочинають загартування рослин з інтенсивного провітрювання приміщення за 10 – 12 діб до висаджування їх у відкритий ґрунт. В наступні дні розсаду виносять  на відкрите добре освітлене місце (на лоджію, балкон чи в двір) спочатку на 3 – 4 години, потім цей час поступово збільшують до 10 – 12 годин. І останні 3 – 4 доби, якщо немає загрози приморозків, залишають і на ніч. В період загартування різко зменшують поливи, рослини не підживлюють і лише за 1 – 2 доби до висаджування у відкритий ґрунт розсаду підживлюють збільшеними дозами фосфарно – калійних добрив, що підвищує вміст цих елементів, сухих речовин і цукрів в тканинах рослин, їх приживлюваність та холодостійкість.

Своєчасна та якісна підготовка розсади – запорука високого врожаю  розсадних овочевих рослин.