ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 25.08.2016 року

 Метеорологія

   На кінець другої декади серпня опадів не спостерігалося, середньодобова температура повітря  становила 21,8 ºС. Не було опадів і на початок третьої декади місяця. Середньодобова температура за цей час становила 24,4 ºС. Максимальна температура в повітрі піднімалась до 37,0 ºС (23.08). Мінімальна знижувалась   в повітрі до 16,0 ºС (21,24.08), а на поверхні ґрунту до 10 ºС (24.08). Вітер переважав північно – західний 3-3,5 м/с. Відносна вологість знижувалась до 43%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 23,3 ºС і 19,3 ºС. До кінця декади спостерігатиметься тепла ясна погода, опадів не передбачається.

Рослинництво

   Озимі зернові У всіх районах області завершуються збиральні роботи. За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА станом на 23 серпня в області зібрано озиму пшеницю на всій площі посіву. Врожайність зерна становить 4,25 т/га. Озиме жито зібране з площі 7,0 тис. га, це 94,0% від загальної збиральної площі з урожайністю 2,5 т/га.

Станом на 22.08 запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту становлять  165 мм і  залежать від культури, попередника, системи обробітку грунту (таблиця 1), що, в цілому, оцінюються як дуже хороші. У шарі 0-20 см запаси продуктивної вологи задовільні і становлять 32 мм.

Таблиця 1 – Запаси продуктивної вологи у ґрунті, мм

Культура Шар грунту, см
0-20 0-50 0-100
ярий ячмінь 32 85 165

     Отже, наявні запаси вологи в грунті створюють оптимальні умови для початкового розвитку озимої пшениці в осінній період.

    Поряд із збиральними роботами на черзі підготовка ґрунту під сівбу озимини майбутнього року. На площах із культурами, що рано звільняють поле може відбуватися інтенсивний ріст бур’янів, тому головним і важливим прийомом є своєчасне лущення стерні, що позитивно вплине на якість послідуючого основного обробітку ґрунту. Як показує досвід, саме основний обробіток ґрунту та вміст вологи в грунті найбільше впливають на термін своєчасної появи сходів озимих культур і їх послідуючий розвиток.

    Обробіток грунту під озиму пшеницю повинен бути диференційований для кожної ґрунтово-кліматичної зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру забур’яненості та ін. Основним завданням обробітку є збереження вологи до сівби озимих зернових, поліпшення режиму живлення, боротьба з бур’янами, запобігання ураженню рослин хворобами і шкідниками, якісне загортання пожнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого – з щільністю 1,1-1,3 г/см3 та дрібно грудочкуватого посівного шару – з перевагою (не менше 80%) грудочок діаметром 1-3 см і відсутністю грудочок діаметром більше 5 см. Для цього необхідно дотримуватися низки загальних вимог. Зокрема, не запізнюватися із збиранням попередньої культури. Після основного обробітку ґрунту якомога швидше готують грунт до сівби. Ні в якому разі не можна упускати таку можливість після дощів. Якщо грунт відразу не розпушити, то він засихає, утворюються брили, що вимагає додаткових витрат на його підготовку.

    Залежно від попередника та вологості грунту застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в посушливе літо, то після таких попередників, як горох, кукурудза, ефективнішим є безвідвальний (безплужний), або поверхневий обробіток (дисковими лущильниками, плоскорізами); при достатньому зволоженні грунту (більше 20 мм)  та ранньому збиранні попередника, а також на забур’янених площах кращі наслідки дає відвальний обробіток плугами з передплужниками.

    За останні роки виробництво зосередило свою увагу на енергозберігаючих, ґрунтозахисних технологіях, що базуються на використані більш продуктивної техніки. За даними науковців встановлено високу ефективність плоскорізного та чизельного обробітку грунту. При цьому заощаджується 10-12 кг/га палива, експлуатаційні витрати знижуються майже вдвічі, енергоємність – в 1,4 рази, а затрати праці – на 31%, забезпечується збільшення коефіцієнта енергетичної ефективності на 25-40%. Ерозія грунту при цьому обробітку на 30-32% нижча, ніж при полицевому обробітку.

   Перспективним є мінімальний обробіток грунту, суть якого полягає в проведенні найменшої кількості необхідних операцій по підготовці грунту. Основна мета мінімального обробітку грунту – зменшення трудових і енергетичних витрат. Прикладом мінімального обробітку грунту є сівба насіння сівалкою, обладнаною спеціальними сошниками, в необроблений грунт (нульовий обробіток). Якщо на полі спостерігається високий рівень забур`янення чи проростання падалиці попередника, то для їх знищення перед сівбою застосовують гербіциди суцільної дії.

    На користь застосування мінімалізованих технологій свідчить їх ґрунтозахисний ефект. Застосування безполицевих знарядь сприяє підвищенню стійкості грунту до видування у 5-15 разів, до змиву – в 1,5-3 рази.

   Суттєвим чинником, який обмежує застосування мінімальних технологій, є висока потенційна забур’яненість полів. Тому фактичний стан грунтів за цим показником є важливим критерієм доцільності мінімалізації обробітку.

   Якщо фізичний і фітосанітарний стани ґрунту є сприятливими, вибір обробітку ґрунту повинен бути зроблений на користь його мінімалізації.

   Основна мета обробітку парового поля полягає в систематичному, в міру з’явлення бур’янів чи утворення кірки, розпушенні грунту культиваторами, лущильниками або плоскорізами кожного разу на все меншу глибину з одночасним боронуванням.

   За результатами багаторічних досліджень проведених науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН  встановлена чітка закономірність зниження рівня врожайності при відхиленні строків сівби від оптимальних, як у бік ранніх (початок вересня), так і пізніх (жовтень). Оптимальним строком сівби для північно-східного Лісостепу є 10-20 вересня.

   Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням не тільки їх ціни, а і ефективності проти комплексу патогенів.

   Ярі зернові. За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА станом на 23 серпня в області зібрано ячмінь з усієї посіяної площі .Врожайність зерна складає 3,21 т/га. Вівса зібрано з площі 10,3 тис. га або 90 % із урожайністю 2,57 т/га.

   Лущення стерні є дієвим заходом боротьби з інтенсивним ростом бур’янів на площах де вже  зібрано врожай, а  переростання бур’янів  негативно впливає на якість основного обробітку ґрунту.

   Соя. Рослини середньоранньостиглих та ранньостиглих сортів перебувають у фазі   наливу насіння, а окремі з них (с. Сіверка Оріана) за ранніх строків сівби – завершення вегетації.

   Відомо, що надходження елементів живлення впродовж вегетаційного періоду сої відбувається нерівномірно. Так, від сходів до цвітіння вона засвоює 16,6% азоту,10,4 фосфору,24,7% калію; від цвітіння  до початку формування насіння і до початку його наливання  відповідно 78,5;50 і 82,2;. У зв’язку з цим, вирішити проблему повного забезпечення рослин доступними формами макро – і мікроелементів в процесі онтогенезу можна за рахунок застосування в системі удобрення сої багатокомпонентних, хелатних позакореневих добрив типу Нутрівант, Еколист, Плантафол, Кристалон, Реаком, Вуксал, Акварін тощо, які характеризуються досить високим коефіцієнтом засвоєння. Підживлення посівів проводять у фазах бутонізації, утворення зелених бобів та їх наливання.

   Крім того за надмірної кількості опадів, підвищеної вологості ґрунту і повітря висока ймовірність ураження рослин хворобами, які проявляються на всіх фазах росту і розвитку рослин. Рослини сої часто уражуються одночасно кількома хворобами, що різко знижує урожай зерна, вміст білка та олії. Для ряду хвороб в умовах поточного року виправдано застосування хімічних засобів захисту рослин. Вибір того чи іншого препарату (фунгіциду) залежить від типу хвороби, яка проявляється чи очікується, її розвитку на рослинах та порогу шкодочинності.

   В даний період вже призупинилось утворення  бульбочок на коренях рослин. При вирощуванні високопродуктивних сортів ефективним є внесення в підживлення азотних і фосфорних добрив у дозі 20-30 кг/га та обробка рослин комплексними водорозчинними добривами в період утворення бобів. Ця обробка підтримуватиме життєздатність кореневої системи, продовжить тривалість активного фотосинтезу листя, сприятиме формуванню виповненого зерна високої якості. В даний час слід проводити підготовчі роботи до збирання та первинної очистки зерна сої.

   Сою збирають прямим комбайнуванням  у фазі повної стиглості  при вологості зерна 14 -16 %. Висота зрізу рослин залежить від висоти розміщення нижніх бобів (біологічних особливостей сорту) – для більшості сортів вона не повинна перевищувати 6-8 см, в звязку з тим, що 6-7 % бобів розміщується на висоті до 5 см, тому різальний апарат встановлюють на найнижчий зріз. Частоту обертання барабана знижують до 500-600 обертів на хвилину, а при вологості насіння нижче 12% до 300-400 обертів на хвилину. Оптимальна швидкість збирального агрегату при цьому 3-4 км / годину.

   Гречка.  Гречка знаходиться у фенологічній фазі господарської стиглості. Достигання плодів гречки – 75 – 80%, що дозволяє  продовжити її збирання.  Гречка, як відомо, під час перестоювання осипається, що призводить до втрати врожаю.  При скошуванні втрати врожаю значною мірою залежать від вологості повітря на цей час. Найменшими вони бувають, коли відносна вологість повітря становить не менше 50%, що відмічається переважно вранці, ввечері і вночі, а також у хмарну погоду. Щоб запобігти обсипанню найбільш цінного достиглого зерна, до роздільного збирання гречки приступають при побурінні 75-85% плодів. При скошуванні гречки насіння знаходиться у фазі молочно-воскової стиглості, під час лежання її у валках за рахунок підтягування пластичних речовин з стебла в листя в більшості виповнюється і набуває вигляду нормального спілого зерна. Тільки частина зерна найбільш зеленого не виповнюється і утворює так званий «рудяк». Запізнення зі скошуванням гречки часто призводить до її вилягання та великих втрат зерна. Через 5-7 днів після скошування, коли вологість вегетативної маси буде не більше 30-35%, а стиглого зерна 16-17%, підсохлі валки обмолочують зернозбиральними комбайнами, відповідно зменшують число обертів барабана до 500-600 об./хв.

    Втрати врожаю при скошуванні значною мірою залежать від вологості повітря на цей час. Найменшими вони бувають, коли відносна вологість повітря становить не менше 50%, що відмічається переважно вранці, ввечері і вночі, а також у хмарну погоду. Оптимальна висота скошування 15-20 см, при високому стеблостої (понад 90 см) – до 25 см. На такій стерні валок надійно утримується, рослини не торкаються землі і швидко просихають. Валки на звичайних рядкових посівах укладають упоперек або під кутом до напрямку сівби, а на широкорядних – лише впоперек.

   Просо. Стан посівів проса – задовільний.  Посіви проса знаходяться в фазі – формування та  достигання зернівок. Достигання волоті у проса розтягнуте, воно триває майже 20 днів. Звичайно прийнято вважати просо готовим до збирання тоді, коли зерно в середній частині волоті має воскову стиглість. Для збирання комбайнами просо вважається готовим, коли достиглих зерен налічується не менше як 90%. До скошування жатками при роздільному способі збирання можна приступати раніше – коли у волоті можна нарахувати 75-80% стиглих зерен. Недостиглі зерна при цьому під час підсушування валків виповнюється за рахунок пересування пластичних речовин із стебел. Встановлено, що зерно у верхній частині волоті завжди буває найкращої якості. Практикою встановлено, що просо потрібно збирати не раніше, як за 5-6 днів до настання повної стиглості.

Овочівництво

    Кінець серпня – період догляду за посівами пізніх овочевих рослин, який багато в чому визначає рівень та якість майбутнього врожаю.

    В цей період проводять збір врожаю  томата, перцю, цибулі та баштанних культур. Для отримання якісної продукції плоди томата збирають кожні 4-6 діб, цибулю підкопують та не обрізаючи укладають для просушування в валки чи тонким шаром в сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Обрізання листя (залишаючи 2-4 см його основи) проводять при повному висиханні несправжнього стебла. Зазвичай цю роботу проводять через 8-10 діб польового,  чи 15-25 діб просушування в сухих приміщеннях.

    Погодні умови сприяють наростанню вегетативної маси помірнотепловимогливих рослин овочевих, формуванню їх врожаю разом з тим  спостерігається ущільнення ґрунту, посилений ріст бур’янів. В цих умовах вкрай необхідні регулярні рихлення міжрядь, де це дозволяє розвиток рослин з поступовим поглибленням шару рихлення. В окремих випадках (на важких ґрунтах) доцільне встановлення на культиваторах для міжрядного рихлення долот – для розрихлення ґрунту в більш глибоких горизонтах та поліпшення аерації його. Практично всі культури овочевої групи потребують  проведення прополювань вручну в рядах чи смугах. Є реальністю захворювання рослин буряка столового  церкоспорозом, помідорів – макроспоріозом і фітофторозом). Для зниження захворюваності посіви овочевих слід обробляти дозволеними фунгіцидами.

    Не зменшується актуальність постійного контролю за рослинами в посівах овочевих, особливо хрестоцвітих культур по заселенню їх шкідниками (тля, блішки хрестоцвіті та ін.). При необхідності використовують дозволені препарати з суворим дотриманням вимог техніки безпеки при їх застосуванні.

                              Заступник директора

                              ІСГ Північного Сходу НААН  з наукової  роботи                                                                      М.Г. Собко