ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 10.03.2016 року

 

Метеорологія

На кінець першої декади березня спостерігалося незначне підвищення температурного режиму в денні години. Середньодобова температура повітря становила 4,4 ºС. Вдень стовпик термометра піднімався до 13,0 ºС (09.03) в повітрі та до 16 ºС (09.03) на поверхні ґрунту. Мінімальна температура в повітрі становила 0,0 ºС (06,07.03), а на поверхні грунту мінус 2 ºС (09.03). Вітер переважав південно – східний 5 – 6 м/с. Опадів  випало 10,6 мм. Відносна вологість знижувалась до 79 %. Середня температура грунту на глибині 5 і 40 см становила 3,1 ºС і 1,2 ºС.

До кінця декади спостерігатиметься хмарність з проясненнями, опади не передбачаються. Температурний режим вдень становитиме від 3,0 ºС до 10 ºС тепла, вночі спостерігатиметься мінусова температура.

Рослинництво

Озимі зернові. Під час проведення спостережень за станом озимих культур визначені запаси продуктивної вологи в ґрунті (табл. 1).

У шарі грунту 0-20 см на полях озимої пшениці після попередника – еспарцету запаси вологи складають  51,6 мм, а у в шарах грунту 0-50 см та 0-100 см 112,6 мм та 191,5 мм відповідно.

Таблиця 1. – Запаси продуктивної вологи станом на 26.02.2016 р., мм

Шар ґрунту, см Запас вологи в шарах грунту на озимій пшениці, мм
0-20 51,6
0-50 112,6
0-100 191,5

 

За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу в вузлах кущення рослин міститься залежно від строку сівби наступна кількість цукрів:  станом на 23. 02. 2016 року мінімальна кількість цукрів у озимої пшениці при строках сівби 10.09 у сорту Статна становила 20,2%, у сорту Ластівка одеська – 21%. Максимальна кількість цукрів у озимої пшениці визначена при строках сівби 20.09 для сорту Подолянка 29,5% (табл. 2).

У рослин озимого ячменю сорту Тутанхамон запас цукрів у вузлах кущення менший: за сівби 10.09 визначена мінімальна кількість цукрів – 21,4%, а максимальна за сівби 1.10 – 23,2%. Запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю наближені до оптимальної кількості і є достатніми для перенесення знижень температури у весняний період.

Для оцінки стану озимої пшениці були відібрані моноліти відповідно до методики визначення життєздатності рослин. Спостереження за станом рослин засвідчує, що останні мають добру життєздатність.

За результатами відрощування загиблих рослин практично немає. Однак, на деяких рослинах є умовно життєздатні стебла. У цілому, життєздатність відібраних рослин знаходиться в межах 94-100%, що свідчить про їх хорошу перезимівлю.

Подальший стан посівів, особливо слабких та зріджених, у вирішальній мірі буде залежати від погодних умов, у першу чергу від кількості опадів та температурного режиму в ранньовесняний період після поновлення вегетації рослин.

Оскільки в останню декаду лютого та у перші дні березня були наявні позитивні температури, то це призвело до повільної вегетації озимих зернових культур.

У кожному господарстві слід диференційовано оцінювати ситуацію на полі та починати, а деяким продовжувати підживлення озимих культур по мерзлоталому ґрунту. До цього слід підходити з урахування розвитку рослин, застосованої з осені системи удобрення, економічних та технологічних можливостей конкретного господарства.

Для проведення першого ранньовесняного підживлення доцільно використовувати аміачну селітру, КАС тощо. Небажано робити підживлення карбамідом (сечовиною), бо при низьких температурах азот повільно з цього добрива засвоюється рослинами.

Найбільш ефективне раннє підживлення азотними добривами посівів зі слаборозвиненими рослинами, оскільки азот стимулює додаткове кущення. Тому в першу чергу необхідно підживити рослини, котрі є слаборозвинутими, тобто знаходяться на 2 етапі органогенезу, що відповідає генеративній фазі сходів. Доза мінерального азоту повинна складати близько 30 кг діючої речовини. Цей прийом догляду за рослинами може бути виконаний вранці при надійному промерзанні верхнього шару ґрунту до 3-4 см машинами для поверхневого внесення мінеральних добрив.

На посівах, де рослини розкущились добре, підживлення азотними добривами, та за необхідності, мікродобривами слід буде провести пізніше – при настанні весняної вегетації.

Слід підкреслити, що господарствам, які не встигли завершити ранньовесняне підживлення по мерзлоталому грунту, потрібно провести цей захід, якнайшвидше при сприятливих умовах погоди.

 

Таблиця 2. – Вміст цукрів у вузлах кущення рослин озимих зернових у регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу, %

Культура, сорт

Дата відбору зразків
20.10 19.11 28.12 25.01 23.02
Строки сівби
10.09 10.09 20.09 1.10 10.09 20.09 1.10 10.09 20.09 1.10 10.09 20.09

1.10

озима пшениця Оберіг Миро-нівський 24,7 26,4 29,3 29 31,9 35,8 29,4 25,6 27,2 28,2 22,5 25,9 22,3
Статна 21,5 28,8 31,3 29,9 29,5 34,2 32,8 26,4 27,7 29,7 20,2 24,8 26,9
Подолянка 26,7 30,2 30,6 26,4 35,3 36,9 33,5 30,8 33,3 31,5 27,9 29,5 27,4
Ластівка

Одеська

22,8 30,8 31,6 27,1 30,8 30,4 31,5 26,2 28,8 29,4 21,0 27,4 26,1
озимий ячмінь Тутанхамон 19,8 27,5 25,3 26,5 29,7 28,9 22,9 25,8 26,7 21,4 22,6 23,2

очівництвоВ середині березня продовжується догляд за сіянцями і розсадою ранньої і цвітної капусти, надранніх помідорів насіння яких було висіяно в попередній період.

Підживлення розсади овочевих рослин розпочинають при утворенні у рослин двох-трьох справжніх листків або через 7-10 діб після пікірування чи проріджування. Підживлення розсади всіх овочевих рослин краще проводити вранці, після чого краплі розчину добрив змити з листків чистою водою (щоб не обпекти їх). Для капуст та селери при першому підживленні використовують 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату і 10 г калію сірчанокислого на 10 л води – на 3 м2. За вирощування розсади капуст при другому підживленні дозу аміачної селітри збільшують до 30 г і калію сірчанокислого до 15 г в 10 л води на 1,5 м2, при третьому – дозу селітри зменшують до 20 г, а калію сірчанокислого збільшують до 30 г. Інтервал між підживленнями 8-10 діб. При доброму розвитку рослин за одну-дві доби до висаджування розсади рослини підживлюють калієм сірчанокислим – 40-60 г на 10 л води.

Розсаду перцю і баклажана вирощують без пікірування. Поливають її при зниженні вологості грунту до 70-75% польової вологоємності в період від сівби до появи сходів і до 60-65% – в період від появи сходів до передпосадкового загартування рослин. При вирощуванні розсади перцю і баклажанів дозу аміачної селітри при підживленні збільшують до 20-30 г, суперфосфату дають   40-80 г і сірчанокислого калію 15-20 г на 1,0-1,5 м2. В інших питаннях умови схожі з вирощуванням розсади томатів.

Розсаду томатів краще вирощувати при помірному водопостачанні, провітрюванні теплиць і вологості повітря 65-70%. Якщо в період підготовки грунту для вирощування розсади він був заправлений добривами в недостатній кількості, то поливи розсади суміщають з двома-трьома підживленнями повним мінеральним добривом. При першому підживленні (у фазі 2-3 справжніх 2 листочків) дають на м2: 5 г аміачної селітри, 45 г суперфосфату і 15 г сірчанокислого калію, при другій – дози добрив збільшують в 2 рази. Якщо виникає загроза переростання розсади, особливо при загущенні її посівів, то з удобрення виключають аміачну селітру, а дозу суперфосфату збільшують до 40-60 г і сірчанокислого калію до 60- 80 г на 1,5 м2 (розведених в 10 л води). Цією ж кількістю фосфорних та калійних добрив з додаванням 10 г аміачної селітри проводять підживлення розсади за 1-2 дні до вибирання її з метою підвищення стійкості до несприятливих умов в період пересаджування.

Розсаду перцю і баклажана вирощують без пікірування. Поливають її при зниженні вологості грунту до 70-75% польової вологоємності в період від сівби до появи сходів і до 60-65% – в період від появи сходів до передпосадкового загартування рослин. При вирощуванні розсади перцю і баклажанів дозу аміачної селітри при підживленні збільшують до 20-30 г, суперфосфату дають   40-80 г і сірчанокислого калію 15-20 г на 1,0-1,5 м2. В інших питаннях умови схожі з вирощуванням розсади томатів.

Для підвищення стійкості розсади до хвороб застосовують післяпосівне опудрювання поверхні ґрунту в теплицях, парниках, посівних ящиках чи касетах деревним попелом, меленою або колоїдною сіркою. Поливи слід проводити через ситечко з дрібним розпилом зазвичай в першій половині дня водою (краще талою з температурою +20…+27°С залежно від вирощуваної культури за вимогливістю до тепла). Ні в якому випадку не допускати застою води на поверхні ґрунту (не перезволожувати).

Для профілактики пошкодження рослин чорною ніжкою чи кореневими гнилями особливо при вирощуванні розсади в кімнатних умовах рослини 1-2 рази поливають слабким розчином калію марганцевокислого (3-5 г на 10 л води) та регулярно провітрюють приміщення, де її вирощують. Досить часто (особливо при «витягуванні» розсади) після підживлень чи поливів рослини підсипають сухим торфом з додаванням невеликої кількості попелу або ґрунтовою сумішшю для розсади з попелом. При появі ознак хвороби (чорна ніжка, гнилі) поливи слід припинити, а місця захворювання опудрити деревним попелом до якого додати меленої сірки.

Попередження ураження розсади всіх овочевих рослин кореневими і стебловими гнилями при вирощуванні розсади в теплицях чи парниках забезпечує використання препаратів: Арцерид – 0,03% розчин, Купроксат, Превікур – полив рослин при появі сходів – 15 мл на 10 л води – 2-4 л на 10 м2 і повторно через 18-25 діб.

Останнім часом знаходить поширення використання препарату системної дії Превікур енерджі, який забезпечує і профілактичну дію завдяки властивостям імуностимулятора (підвищує стійкість рослин до хвороб).

Насінництво

Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН пропонує високоякісне насіння  льону олійного сорту Евріка.

     Найбільшу увагу на даний час привертає сорт Еврика (Оригінатор- ННЦ «Інститут землеробства НААН», автори В. М. Мороз і В. П. Динник), який має надзвичайно високу стійкість до фузаріозного в’янення (навіть за сприятливих умов розвитку фузаріозу практично ним не вражається). Сорт має високу стабільність насіннєвої продуктивності щодо зон вирощування. На чорноземах опідзолених він забезпечує 2-2,5 т/га товарного зерна при висіві 8-9 млн схожих насінин на гектар, у Херсонській області (Чаплинський р-н) – 1,5 т/га при висіві 6 млн. схожих насінин на гектар. Навіть у 2007 і 2010 роках при сівбі на неполивних землях Півдня України отримано врожайність 4,5 та 10 ц/га, тоді як сорти іншої селекції показали врожайність, меншу на 15-35%. Маса 1000 насінин становить 7,0-7,3 г, насіння коричневого кольору, квітка – синього. Висота рослин – від 57 см (Херсонська обл.) до 62 см (Київська обл.). Тривалість вегетаційного періоду – 81 день на Поліссі та 75 днів у Степу. Стійкий до вилягання, розтріскування коробочок і осипання насіння. Після достигання здатен перестоювати на корню до 80 днів (за несприятливих погодних умов), без відламування коробочок. При цьому насіння не втрачає схожості.