ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 13.04.2017 року

Метеорологія

   На кінець першої декади квітня місяця середньодобова температура повітря становила 8,20С. Опадів не було. Максимальна температура повітря становила 20,0 0С(06.04). Мінімальна знижувалась до мінус 1,00С (10.04) в повітрі та до мінус 5 0С (10.04) на поверхні ґрунту. Вітер переважав північно – східний 6-7 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 37%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 8,6 0С і 7,8 0С. На початок другої декади спостерігається прохолодна погода. Температура повітря близько багаторічного показника. До кінця декади прогнозується незначне потепління, невелика хмарність, можливі опади.

Рослинництво

Озима пшениця.

   Рослини озимої пшениці продовжують весняний розвиток. Понижений температурний режим з початку третьої декади березня з приморозками в нічні і ранкові години суттєво стримують його інтенсивність. Станом на 30 березня на рослинах розкущених з осені утворюються вторинні весняні корені. Однак, на більшості площ проходить весняне кущення, а подекуди навіть утворення 2, 3 та 4-го листка, що є характерним для дуже пізніх строків сівби озимої пшениці. За таких умов необхідно обов’язково завершити перше підживлення рослин азотними добривами. При цьому доцільно використати в цей період добрива з нітратною формою азоту. Доза добрив від 30 до 60 кг д.р. на гектар – залежно від розвитку рослин, їх густоти, попередника та вмісту азотних сполук в орному горизонті ґрунту.

   На посівах з оптимальною густотою рослин, а саме 4,0-4,2 млн. шт. на га та розкущених ефективним прийомом за умови фізичної стиглості ґрунту є боронування. Витрати палива при цьому не значні – 1,3-1,5 л/га. Більша ефективність його при поверхневому внесенні азотних добрив і зменшується коли останні вносяться прикоренево.

За умов пересихання поверхні ґрунту і тим більше дефекту вологи в верхньому 3-5 см шарі ґрунту доцільним є саме прикореневе підживлення сухими гранульованими азотними добривами. В такому разі використання їх рослинами розпочинається на 2-3 добу після внесення.

Ярі зернові культури.

   Стан ґрунту і температурний режим дозволяють висівати ранні холодостійкі рослини. Запаси вологи весняного періоду є хорошими. Однак і за таких умов прийоми весняного посівного комплексу робіт мають бути вологозберігаючими.

   На більшості території області температура ґрунту на глибині 5см складає 7-8 0С, що свідчить про можливість сівби соняшнику, цукрових буряків, тощо.

Овочівництво

   В середині квітня  продовжується догляд за розсадою помідорів, перцю та баклажанів, селери. Проводять підготовку до посіву розсадників пізньої капусти, висаджують в грунт розсаду ранньої і цвітної капусти.

  Підживлення розсади овочевих рослин розпочинають при утворенні у рослин двох-трьох справжніх листків або через 7-10 діб після пікірування чи проріджування. Підживлення розсади всіх овочевих рослин краще проводити вранці, після чого краплі розчину добрив змити з листків чистою водою (щоб не обпекти їх). Для капуст та селери при першому підживленні використовують 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату і 10 г калію сірчанокислого на 10 л води – на 3 м2. За вирощування розсади капуст при другому підживленні дозу аміачної селітри збільшують до 30 г і калію сірчанокислого до 15 г в 10 л води на 1,5 м2, при третьому – дозу селітри зменшують до 20 г, а калію сірчанокислого збільшують до 30 г. Інтервал між підживленнями 8-10 діб. При доброму розвитку рослин за одну-дві доби до висаджування розсади рослини підживлюють калієм сірчанокислим – 40-60 г на 10 л води.

   Розсаду томатів краще вирощувати при помірному водопостачанні, провітрюванні теплиць і вологості повітря 65-70%. Якщо в період підготовки грунту для вирощування розсади він був заправлений добривами в недостатній кількості, то поливи розсади суміщають з двома-трьома підживленнями повним мінеральним добривом. При першому підживленні (у фазі 2-3 справжніх 2 листочків) дають на м2: 5 г аміачної селітри, 45 г суперфосфату і 15 г сірчанокислого калію, при другій – дози добрив збільшують в 2 рази. Якщо виникає загроза переростання розсади, особливо при загущенні її посівів, то з удобрення виключають аміачну селітру, а дозу суперфосфату збільшують до 40-60 г і сірчанокислого калію до 60- 80 г на 1,5 м2 (розведених в 10 л води). Цією ж кількістю фосфорних та калійних добрив з додаванням 10 г аміачної селітри проводять підживлення розсади за 1-2 дні до вибирання її з метою підвищення стійкості до несприятливих умов в період пересаджування.

   Розсаду перцю і баклажана вирощують без пікірування. Поливають її при зниженні вологості ґрунту до 70-75% польової вологоємності в період від сівби до появи сходів і до 60-65% – в період від появи сходів до передпосадкового загартування рослин. При вирощуванні розсади перцю і баклажанів дозу аміачної селітри при підживленні збільшують до 20-30 г, суперфосфату дають   40-80 г і сірчанокислого калію 15-20 г на 1,0-1,5 м2. В інших питаннях умови схожі з вирощуванням розсади томатів.

Для підвищення стійкості розсади до хвороб застосовують післяпосівне опудрювання поверхні ґрунту в теплицях, парниках, розсадниках посівних ящиках чи касетах деревним попелом, меленою або колоїдною сіркою. Поливи слід проводити через ситечко з дрібним розпилом зазвичай в першій половині дня водою (краще талою з температурою +20…+27°С залежно від вирощуваної культури за вимогливістю до тепла). Ні в якому випадку не допускати застою води на поверхні ґрунту (не перезволожувати).

   Для профілактики пошкодження рослин чорною ніжкою чи кореневими гнилями особливо при вирощуванні розсади в кімнатних умовах рослини 1-2 рази поливають слабким розчином калію марганцевокислого (3-5 г на 10 л води) та регулярно провітрюють приміщення, де її вирощують. Досить часто (особливо при «витягуванні» розсади) після підживлень чи поливів рослини підсипають сухим торфом з додаванням невеликої кількості попелу або ґрунтовою сумішшю для розсади з попелом. При появі ознак хвороби (чорна ніжка, гнилі) поливи слід припинити, а місця захворювання опудрити деревним попелом до якого додати меленої сірки.

   Попередження ураження розсади всіх овочевих рослин кореневими і стебловими гнилями при вирощуванні розсади в теплицях чи парниках забезпечує використання препаратів: Арцерид – 0,03% розчин, Купроксат, Превікур – полив рослин при появі сходів – 15 мл на 10 л води – 2-4 л на 10 м2 і повторно через 18-25 діб.

   Останнім часом знаходить поширення використання препарату системної дії Превікур енерджі, який забезпечує і профілактичну дію завдяки властивостям імуностимулятора (підвищує стійкість рослин до хвороб).

Потрібен постійний контроль за станом посівів овочевих ранніх строків сівби, особливо хрестоцвітних – період сходів їх найбільш вразливий (пошкодження хрестоцвітими блішками).

 

Заступник директора

ІСГ Північного Сходу НААН 

з наукової    роботи                                                                       М.Г. Собко