ІНФОРМАЦІЯ моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 07.05.2020 року

ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні

станом на 07.05.2020 року

 Землеробство

   Весняний період поточного року на переважній території Сумської області є посушлий. Так, за березень випало 15 мм опадів при середньобагаторічному показнику 38 мм, за квітень відповідно 12 та 40 мм. Як наслідок орний горизонт ґрунту і особливо посівний, 0-5 см, за цей період пересохли. Однак, надзвичайно ефективні і вчасні опади 03-06 травня в кількості 22-25 мм суттєво виправили вологозапаси ґрунту. Станом на 07.05.2020 року в орному горизонті міститься від 23 до 25 мм продуктивної вологи, котра капілярно з’єдналась з вологою нижніх горизонтів ґрунту. Цього запасу продуктивної вологи достатньо на даний час для оптимального  розвитку рослин ранньої групи і отримання повноцінних сходів пізніх культур.

  Запаси продуктивної вологи в метровому горизонті ґрунту складають 155-160 мм.

Рослинництво

   Озимі зернові. Станом на 06 травня 2020 року рослини озимої пшениці оптимальних строків сівби (10-20.09) знаходяться в фазі виходу в трубку. Посіви пізніх строків сівби (10.10-1.11) перебувають у фазі початку виходу в трубку.

   При незастосуванні до цього часу гербіциду, слід пам’ятати, що при настанні фази виходу в трубку не слід використовувати гербіциди з групи 2,4-Д (діален супер, дікамба тощо), а застосовувати препарати групи сульфонілсечовин, з якими можна працювати до фази виходу прапорцевого листка.

   Доцільно в цей період до бакової суміші додавати фунгіцид, з метою припинення розвитку зимуючих патогенів (борошнистої роси, септоріозу та бурої листкової іржі). Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії. На нашу точку зору слід передбачити застосування навесні однокомпонентних фунгіцидів, наприклад дерозал, імпакт, тілт тощо, що ефективно діють проти борошнистої роси. В послідуючий період для захисту рослин озимої пшениці у весняно-літній період вегетації за результатами постійного моніторингу за фітосанітарним станом посівів, у разі настання сприятливих умов для розвитку хвороб (підвищена вологість повітря та помірні температури) доцільно використовувати багатокомпонентні препарати фунгіцидної дії, такі як фалькон, фолікур БТ, амістар екстра, альто супер, спортак.

  Технологічно підвищити рівень майбутнього врожаю можна за рахунок проведення позакореневого підживлення рідким добривом по вегетативній масі рослин. В такому випадку слід використовувати розчин сечовини або КАС. У разі внесення КАС у підживлення вегетуючих рослин доза азоту не повинна перевищувати 30 кг/га. Кращий час для позакореневого підживлення розчином КАС – ранкові і вечірні години. Ефективним є застосування комплексних водорозчинних добрив (нутрівант зерновий, альфа гроу зернові та ін.).

   Ярі зернові. На полях відмічаємо початок фази кущення. Сьогодні основним заходом на посівах ярих зернових культур є контроль бур’янів та хвороб рослин. Тому доцільно буде використовувати гербіциди групи 2,4-Д, проте ці препарати недостатньо ефективні щодо цілого ряду дводольних бур’янів (ромашка непахуча, зірочник середній, гірчаки, рутка лікарська, підмаренник чіпкий, фіалка польова). Для зменшення витрат та з профілактичною метою можливе застосування фунгіциду у баковій суміші з гербіцидом.

   Хрестоцвіті олійні культури(ріпак озимий і ярий, гірчиця, редька  олійна) набувають поширення в господарствах області. Культури досить холодостійкі, тому ярі посіви здійснено в кінці березня- на початку квітня. В даний час рослини  знаходяться в фазі формування розетки листків (2-3 пара). В зв’язку з підвищенням середньодобових та денних температур останніх днів спостерігається зростання заселеності рослин хрестоцвітими блішками та поява метеликів капустяної молі, кількість яких досягає порогу шкодочинності, що вимагає негайного проведення обробітку посівів інсектицидними препаратами на основі імідаклоприду чи синтетичних піретроїдів згідно регламенту їх використання.

  З метою зменшення забур’яненості посіву ярих хрестоцвітих з фази 2-4 листків до бутонізації доцільно застосовувати препарати з вмістом клопірамід + піклорам (0,2 – 0,3 л/га) – Галера 334, Галера супер, Нарапс з витратою робочого розчину 200- 220 л/га.

   Кукурудза. В першій декаді травня, як правило, завершують висів насіння кукурудзи як на зерно, так і на кормові цілі гібридів різних груп стиглості, вибір яких кожне господарство визначає стосовно конкретних ґрунтово-кліматичних та господарських умов.

  Враховуючи надзвичайно посушливі умови квітня – початку травня, значна частина господарств не передбачала внесення під посіви кукурудзи до- сходових гербіцидів. В той же час дощі, що пройшли на початку травня і (згідно метеопрогнозу) продовжуватимуться в першій – другій декаді зумовлять активне проростання насіння бур’янів з верхнього шару ґрунту  та створять значну конкуренцію рослинам кукурудзи за фактори життєзабезпечення ( поживні речовини, світло, а в подальшому і вологу). Це вимагатиме своєчасного використання страхових гербіцидів.

  Для зменшення забур’яненості посівів кукурудзи різними видами бур’янів існує великий асортимент препаратів,ефективність яких значною мірою залежить від погодних умов, фази розвитку культури та бур’янів, а також  гербокритичного  періоду конкурентних взаємовідносин в агроценозах.

   Поява основної кількості сходів бур’янів  (близько 80% від загальної їх кількості, що з’являються упродовж  вегетаційного періоду) у посівах кукурудзи зазвичай розпочинається одночасно з появою сходів культури, досягає максимуму у фазі 3-6 листків, та завершується у фазі 8-9 листків культури. Саме від фази 2-3 листка і до появи 8-9 листків засміченість посівів може спричинити різке зниження врожаю – до 40%.

   У цей період (20-30 діб) посіви кукурудзи повинні бути чистими від бур’янів. Обробка посівів кукурудзи у післясходовий період страховими гербіцидами форамсульфурол + йодосульфурол + тієкарбазон метил або пимсульфурол + мезотрон на фоні внесення в грунт ацетохлору забезпечує посіви кукурудзи чисті від бур’янів упродовж  всієї вегетації.

   При вирощуванні кукурудзи по безгербіцидній технології після сівби при проростанні однорічних бур’янів (фаза ниточки) потрібно провести 1-2 до сходових боронування. Робоча швидкість руху агрегату 5-6 км/год. В фазу 2-3 і 4-5 листочків у кукурудзи проводять післясходове боронування. Тип борін вибирають в залежності від ущільнення ґрунту і бур’яненості площі, швидкості агрегату 4-4,5 км/год.

   Соя. У 2019 році площі посівів сої в Сумській області склали 105,8 тис/га. Соя є саме тією культурою, яка вдало поєднує економічний інтерес з агротехнологічним,оскільки є одним з кращих попередників для інших сільськогосподарських культур в наслідок здатності її фіксувати біологічний азот, частина якого залишається в ґрунті й використовується наступними культурами. Соя – культура пізніх сортів сівби. Головним показником настання оптимальних строків сівби сої є стійке прогрівання ґрунту до 12-14ºC на глибині 10 см.

  В умовах періоду весни 2020 року оптимальні умови сівби сої середньостиглих і середньоранніх сортів – кінець квітня- початок травня, ранньостиглих – перша декада травня, а скоростиглих – допустимо до 20 травня.

   Для отримання дружніх, рівномірних і неуражених хворобами сходів рослин сої, обов’язковим агрозаходом є передпосівна обробка насіння фунгіцидним протруйником. З метою підвищення врожайності на 10-15% слід провести інокуляцію насіння штамами азот фіксуючих та фосфат мобілізуючих бактерій (ризогумін, ризоторфін та ін. з додаванням мікроелементів) яку проводять в день сівби.

  На чистих від бур’янів, добре водопроникних ґрунтах, сою сіють суцільним способом з відстанню між рядами 15 см. Сою з вегетаційним періодом більше 110 діб доцільно сіяти переважно широкорядним способом, а ранньостиглі та скоростиглі сорти висівають з міжряддями 12,5- 25 см.

   Оптимальна густота стояння рослин сої на період збирання при достатньому зволоженні у зоні північного сходу Лісостепу для більшості сортів є 550- 650 тис/га, недостатнього зволоження– 500-550 тис./га. За суцільного способу сівби норму висіву збільшують на 10-20%. На посівах з оптимальною густотою нижні боби прикріпляються на стеблі на висоті 15-17 см і вище, на зріджених – на 3-5 см, що призводить до значних втрат під час збирання.

   За сприятливих умов найкраща глибина висіву для сої 2,5-4 см. При відсутності основного внесення добрив доцільно застосовувати припосівне внесення добрив з розрахунку 25-30 кг/га діючої речовини NPK.

   З метою зменшення забур’яненості посівів сої застосовують допосівне чи досходове внесення ґрунтових гербіцидів на основі діючих речовин: S- метолахлор, ацетохлор, метрибузин, пендиметилін, діметенамід П, прометрин, імазетапір, імазамокс. Непоганий результат контролю сходів однодольних і дводольних бур’янів забезпечується при внесенні бакової  суміші Харнеса (1,5-2,0 л/га) з Гезагардом (2,0 л/га).

   Гречка. Розпочалася сівба гречки. Вирішальним фактором урожайності гречки є погодні умови під час її розвитку і росту рослин.

  Висівати насіння гречки потрібно у такі строки, щоб минула небезпека приморозків, а час цвітіння і формування плодів не збігався з періодом максимальних температур.

  Гречку сіють суцільним рядковим, широкорядним способами сівби. Важливою умовою для одержання високих врожаїв при суцільному рядковому способі сівби гречки є добрий передпосівний обробіток ґрунту, який забезпечує чистоту поля від бур’янів та збереження вологи в ґрунті.

   На основі багаторічних спостережень встановлено, що при широкорядному способі сівби гречки рослини розвиваються краще, бувають значно вищі, більш гіллясті, утворюють більше суцвіть квіток і зерна, при цьому насіння більш виповнене та вагове. При широкорядному способі сівби, крім передпосівного обробітку, вирішує успіх добрий міжрядний обробіток ґрунту та знищення бур’янів у рядках під час росту рослин гречки і одночасно поліпшується водний та поживний його режими.

   Оптимальною нормою висіву гречки для зони Лісостепу при суцільному рядковому способі сівби є 3,0-3,5 млн. схожих насінин на 1 га, при широкорядному – 2,0-2,5. Насіння гречки при достатньому зволоженні ґрунту загортають на глибину 4-5 см, а при пересиханні верхнього шару – на 6-7 см.

   Просо. Рівень урожайності проса значно залежить від посівних якостей насіння.

  Для знезараження від сажки насіння сортів проса, обов’язково протруюють. Протруєння насіння проса проводять перед висівом рекомендованими препаратами.

  Просо належить до теплолюбних культур. Насіння проса починає проростати тільки при температурі близько 8˚С, при такій температурі воно сходить через 20 і більше днів. Дружні сходи проса одержують при прогріванні ґрунту на глибину 10 см до 12-15 ˚С.

   Дослідженнями встановлено, що при ранніх строках сівби, коли грунт ще не досить прогрітий, просо довго сходить. Це призводить до заростання посівів бур’янами, які пригнічують рослини проса. Дуже запізнюватися з сівбою проса теж не доцільно. При значному запізненні з сівбою воно часто попадає в сухий грунт, що негативно впливає на дружність сходів. Крім того, пізні посіви проса часто пошкоджуються просяним комариком. Все це призводить до зниження його врожайності.

   Оптимальною нормою висіву в зоні Лісостепу при суцільному рядковому способі сівби є 3,-3,5 млн. схожих насінин на 1 га, а при широкорядному 2,5-3,0.

    Глибину загортання насіння проса встановлюють залежно від вологості верхнього шару ґрунту під час сівби та механічного його складу. За достатньої зволоженості ґрунту краще загортати насіння на 4-5 см. При значному підсиханні верхнього шару ґрунту глибину загортання збільшують до 6-7 см.

       Заступник директора з наукової

       роботи ІСГ Північного Сходу НААН                                       М.Г. Собко