ІНФОРМАЦІЯ моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 10.09.2020 року

Метеорологія

     Кінець першої декади вересня місяця відзначився незначним зниженням температурного режиму в нічні та ранкові години. Середньодобова температура повітря склала 20,0 0С. Опадів випало 2,8 мл. В денні години спостерігалося підвищення температури до 35,0 0С (03.09) в повітрі та до 52 0С (03.09) на поверхні ґрунту. Зниження спостерігалося до 12,0 0С (08.09-09.09) в повітрі та 9  0С (09.09) на поверхні ґрунту. Вітер переважав північно-західний 3-4 м/с. Відносна вологість знижувалась до 79 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 21,0 0С і 19,1 0С. До кінця декади спостерігатиметься помірно тепла погода в денні години та незначне зниження температурного режиму в нічні години.

Рослинництво

   Озимі зернові. На початок вересня поточного року в посівному шарі ґрунту практично відсутня продуктивна волога для отримання сходів озимих культур. В зв’язку з такими екстремальними умовами проводити сівбу озимих зернових не рекомендується. Навіть після випадання опадів сходи з’являються зрідженими. Виходячи з цього, посів озимих культур доцільно провести не раніше 15 вересня і до 1-5 жовтня в сухий ґрунт (за відсутності опадів). При цьому необхідно збільшити норму висіву на 10%, а глибину заробки насіння зменшити до 3-4 см з обов’язковим прикочуванням. Норми висіву в значній мірі визначаються особливостями сортів, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи в ньому. В основу розрахунків норм висіву повинна покладатися необхідність одержання густоти сходів не менше  400 шт./м2. Для забезпечення оптимального стеблостою 550-600 продуктивних стебел на 1 м2 в залежності від сортових особливостей озимої пшениці, умов перезимівлі та зволоженості ґрунту і строку сівби, за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу, оптимальні норми висіву складають 4,5-5,5 млн. схожих насінин на гектар при умові дотримання технології сівби.

    Враховуючи той фактор, що більша частина території області розміщена в зоні нестійкого зволоження, особливого значення слід надавати якості підготовки ґрунту. Незалежно від типу знарядь при основному обробітку ґрунту, його необхідно доводити до посівного стану, щоб уникнути значної втрати вологи з ґрунту. А досягти такої якості можна при застосуванні комбінованих агрегатів або раціонального підбору агрегатів з наявних в господарстві знарядь. Обов’язковим в агрегатах повинен бути коток – кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, які подрібнюють крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.

   Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням ефективності проти комплексу патогенів. Для ефективності та запобігання резистентності необхідно проводити зміну протруювачів у господарстві через 2-3 роки. Зменшення норми витрати щодо рекомендованої призводить до зниження ефективності протруєння, а проти окремих патогенів зводить її нанівець. Доведено, що втрати врожаю від хвороб унаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період.

     У процесі підготовки до сівби рекомендовано використовувати бактеріальні препарати для обробки насіння зернових культур. Також слід підкреслити, що застосування біопрепаратів підвищує зимостійкість рослин унаслідок впливу на їх розвиток та інтенсивність накопичення цукрів.

   Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення. Це пояснюється тим, що її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Під основний обробіток ґрунту доцільно внести фосфорно-калійні або комбіновані добрива для створення умов формування у рослин озимої пшениці доброї морозо- та зимостійкості. Норми та співвідношення елементів живлення залежать від типу ґрунту, його зволоження та попередника. На всіх ґрунтах зони найкраще вносити повне мінеральне добриво. У разі розміщення озимої пшениці після чорного пару, конюшини та люцерни фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, а азотні — для підживлення. Після кукурудзи на силос та інших непарових попередників в основне удобрення вносять азот, фосфор i калій. В таблиці 1 наведені рекомендовані норми внесення мінеральних добрив для господарств, розташованих в зонах Лісостепу.

  1. Рекомендовані норми внесення мінеральних добрив
Грунт Норми добрив, кг/га Примітки
N Р2О5 К2О

Лісостеп

Сірий лісовий 90 80 80 Після багаторічних трав норми азоту зменшують на 30-40 кг/га, після чистого пару – на 40 кг/га, норми калію – на 20 кг/га

Після кукурудзи норми азоту збільшують на 20-30 кг/га

Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений 80 70 70
Чорнозем вилугуваний 70 70 60
Чорнозем глибокий 70 60 40

    Кукурудза. Рослини, особливо ранньостиглих гібридів, завершують вегетацію. Збирання кукурудзи на зерно доцільно починати в кінці воскової стиглості і закінчувати не більше як за 10-15 діб. Приступати до збирання врожаю кукурудзи з обмолотом зерна слід тільки тоді, коли вологість зерна не перевищує 30%. Найбільш якісний обмолот початків проходить при волозі 20-22 %.

    Зерно з підвищеною вологістю консервують з попереднім подрібненням або без нього чи направляють на сушку. Запізнення з початком збирання та його затягування призводить до великих втрат урожаю. При збиранні врожаю протягом 10 діб втрати зерна урожаю можуть становити 4-4,5 %, протягом 15 діб-5-6 %, 20 діб 7-10 %, а 30 діб – 17 % і більше. Зібране зерно кукурудзи необхідно вчасно досушувати до 14-13 % вологості. У такому стані воно довго зберігається і не втрачає фуражних якостей.

   Соя. Практично завершено збирання врожаю ранньостиглих та середньоранніх сортів сої ранніх строків сівби. Рослини середньостиглих і середньопізніх сортів знаходяться в фазі завершення визрівання зерна. При збиранні їх врожаю, як і раньостиглих сортів швидкість руху збирального агрегату повинна бути 4-5 км/год, а за вологості зерна 10-12 % частота обертів молотильного барабана має становити 400-650 об/хв, при вологості 14-18 % – 600-800 об/хв. Висота зрізу рослин 4-6 см, що забезпечує найменші втрати врожаю.

   Просо. Завдяки своїм біологічним особливостям (нерівномірне достигання зерна у суцвітті) просо потребує певного підходу до вибору строків збирання врожаю. Спосіб збирання проса – двохфазний,  Скошувати просо потрібно тоді, коли  зрілих   зерен у волоті буде   80-85%. Оптимальна висота скошування 15-20 см, при високому стеблостої – до 25 см. Залежно від величини та вологості скошеної маси і метеорологічних факторів просо у валках перебуває протягом 5–7 днів. За цей час вистигає певна частина зерен, зменшується вологість його і  соломи.    Для зменшення втрат зерна проса інколи  використовують спосіб прямого комбайнування. При цьому   вологість зерна привезеного на тік не повинна перевищувати 15%.

     Заступник директора з наукової

     роботи ІСГ Північного Сходу НААН                                          М.Г. Собко