ІНФОРМАЦІЯ моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 17.09.2020 року

Метеорологія

    Незначне зниження температурного режиму спостерігалося на початок другої декади вересня місяця, але погода була сонячна та суха. Середньодобова температура повітря була 14,90С. Опадів не було. Максимальна температура повітря досягла позначки 27,0 0С в денні години (10,14.09) та 39 0С на поверхні ґрунту (10.09). Зниження температури повітря в нічні години спостерігалося 5,0 0С(12.09), а на поверхні ґрунту 3 0С (12,13.09). Вітер переважав північно-західний 3-4 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 88 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 19,5 0С і 16,4 0С. До кінця декади прогнозується осіння погода, незначне похолодання, можливі невеликі опади.

Рослинництво

    Озимі зернові. В області розпочалась сівба озимих зернових культур. Проте, на більшості території занепокоєння викликає відсутність продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту для отримання сходів озимих культур.

     За результатами досліджень, проведених науково-дослідними установами України відхилення строків сівби від оптимальних на 15-20 днів призводить до зниження урожайності на 15-45% внаслідок одержання перерослих, загущених чи слабких нерозкущених рослин на період припинення осінньої вегетації. Загальновідомо, що як ранні, так і пізні строки сівби негативно впливають на врожайність даної культури. Посіви ранніх строків сівби закінчують вегетацію восени перерослими з коефіцієнтом кущення більше ніж 6-8 стебел, а пізнього строку – мають до кінця вегетації більший процент слабо розкущених рослин, що перебувають у фазі сходів або третього листка. При несприятливих умовах перезимівлі такі рослини можуть загинути повністю.

    В той же час, узагальнюючи результати багаторічних досліджень та аналізуючи дані стану сходів озимих зернових культур залежно від запасу продуктивної вологи в шарі 0-10 см виявлено, що своєчасні й одночасні сходи з’являються через 7 днів, коли в цьому горизонті міститься не менше 10 мм вологи. Якщо запаси вологи менше 10 мм – сходи з’являються пізніше, а менше 5 мм – сходи не з’являються взагалі або можуть загинути.

   На даний час посів озимих культур майже по всій території області доводиться проводити в сухий ґрунт. При цьому необхідно збільшити норму висіву на 10%, а глибину заробки насіння зменшити до 3-4 см з обов’язковим прикочуванням. Норми висіву в значній мірі визначаються особливостями сортів, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи в ньому. В основу розрахунків норм висіву повинна покладатися необхідність одержання густоти сходів не менше  400 шт./м2. Для забезпечення оптимального стеблостою 550-600 продуктивних стебел на 1 м2 в залежності від сортових особливостей озимої пшениці, умов перезимівлі та зволоженості ґрунту і строку сівби, за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу, оптимальні норми висіву складають 4,5-5 млн. схожих насінин на гектар при умові дотримання технології сівби.

   Враховуючи той фактор, що більша частина території області розміщена в зоні нестійкого зволоження, особливого значення слід надавати якості підготовки ґрунту. Незалежно від типу знарядь при основному обробітку ґрунту, його необхідно доводити до посівного стану, щоб уникнути значної втрати вологи з ґрунту. А досягти такої якості можна при застосування комбінованих агрегатів або раціонального підбору агрегатів з наявних в господарстві знарядь. Обов’язковим в агрегатах повинен бути коток – кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, які подрібнюють крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.

   Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням ефективності проти комплексу патогенів. Для ефективності та запобігання резистентності необхідно проводити зміну протруювачів у господарстві через 2-3 роки. Зменшення норми витрати щодо рекомендованої призводить до зниження ефективності протруєння, а проти окремих патогенів зводить її нанівець. Доведено, що втрати врожаю від хвороб унаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період.

    У процесі підготовки до сівби рекомендовано використовувати бактеріальні препарати для обробки насіння зернових культур. Також слід підкреслити, що застосування біопрепаратів підвищує зимостійкість рослин унаслідок впливу на їх розвиток та інтенсивність накопичення цукрів.

   Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення. Це пояснюється тим, що її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Під основний обробіток ґрунту доцільно внести фосфорно-калійні або комбіновані добрива для створення умов формування у рослин озимої пшениці доброї морозо- та зимостійкості. Норми та співвідношення елементів живлення залежать від типу ґрунту, його зволоження та попередника. На всіх ґрунтах зони найкраще вносити повне мінеральне добриво. У разі розміщення озимої пшениці після чорного пару, конюшини та люцерни фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, а азотні — для підживлення. Після кукурудзи на силос та інших непарових попередників в основне удобрення вносять азот, фосфор i калій. В таблиці 1 наведені рекомендовані норми внесення мінеральних добрив для господарств, розташованих в зонах Лісостепу.

  1. Рекомендовані норми внесення мінеральних добрив
Грунт Норми добрив, кг/га

Примітки

N Р2О5 К2О
Лісостеп
Сірий лісовий 90 80 80

Після багаторічних трав норми азоту зменшують на 30-40 кг/га, після чистого пару – на 40 кг/га, норми калію – на 20 кг/га

Після кукурудзи норми азоту збільшують на 20-30 кг/га

Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений 80 70 70
Чорнозем вилугуваний 70 70 60
Чорнозем глибокий 70 60 40

 

Заступник директора з наукової

роботи ІСГ Північного Сходу  НААН                                    М.Г. Собко