ІНФОРМАЦІЯ моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 08.09.2016 року

Новини

ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 08.09.2016 року

 Метеорологія

    На початок першої декади вересня місяця спостерігалася тепла і ясна погода.  Опадів не було. Середньодобова температура повітря     становила   16,4 ºС. Не було опадів і на початок третьої декади місяця. Середньодобова температура за цей час становила 24,4 ºС. В денні години стовпчик термометра в повітрі піднімався   до 29,0 ºС (05.09). Зниження температури повітря було відмічено 01.09 до (9,0 ºС). На поверхні ґрунту зниження температури було до до 6 ºС (01,07.09). Вітер переважав північно – західний 5-6 м/с. Відносна вологість знижувалась до 48%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 20,3 ºС і 17,6 ºС. До кінця декади прогнозується помірно тепла   погода.

Рослинництво

     Озимі зернові. В області розпочалась сівба озимих зернових культур.

    Станом на 08.09  запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту становлять  140 мм і  залежать від культури, попередника, системи обробітку грунту (таблиця 1), в цілому, оцінюються як задовільні. У шарі 0-20 см запаси продуктивної вологи становлять від 15 до 18 мм.

Таблиця 1 – Запаси продуктивної вологи у ґрунті, мм

Культури Шар грунту, см
0-20 0-50 0-100
Непарові попередники 15-18 49-52 125-140

Отже, наявні запаси вологи в грунті створюють на даний час хороші   умови для початкового розвитку озимої пшениці в осінній період.

Поряд із сівбо    проводиться  підготовка грунту під сівбу озимини майбутнього року.

Обробіток грунту під озиму пшеницю повинен бути диференційований для кожної ґрунтово-кліматичної зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру забур’яненості та ін. Основним завданням обробітку є збереження вологи до сівби озимих зернових, поліпшення режиму живлення, боротьба з бур’янами, запобігання ураженню рослин хворобами і шкідниками, якісне загортання пожнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого – з щільністю 1,1-1,3 г/см3 та дрібно грудочкуватого посівного шару – з перевагою (не менше 80%) грудочок діаметром 1-3 см і відсутністю грудочок діаметром більше 5 см. Для цього необхідно дотримуватися низки загальних вимог. Зокрема, не запізнюватися із збиранням попередньої культури. Після основного обробітку ґрунту якомога швидше готують грунт до сівби. Ні в якому разі не можна упускати таку можливість після дощів. Якщо грунт відразу не розпушити, то він засихає, утворюються брили, що вимагає додаткових витрат на його підготовку.

Залежно від попередника та вологості грунту застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в посушливе літо, то після таких попередників, як горох, кукурудза, ефективнішим є безвідвальний (безплужний), або поверхневий обробіток (дисковими лущильниками, плоскорізами); при достатньому зволоженні грунту (більше 20 мм)  та ранньому збиранні попередника, а також на забур’янених площах кращі наслідки дає відвальний обробіток плугами з передплужниками.

За останні роки виробництво зосередило свою увагу на енергозберігаючих, ґрунтозахисних технологіях, що базуються на використані більш продуктивної техніки. За даними науковців встановлено високу ефективність плоскорізного та чизельного обробітку грунту. При цьому заощаджується 10-12 кг/га палива, експлуатаційні витрати знижуються майже вдвічі, енергоємність – в 1,4 рази, а затрати праці – на 31%, забезпечується збільшення коефіцієнта енергетичної ефективності на 25-40%. Ерозія грунту при цьому обробітку на 30-32% нижча, ніж при полицевому обробітку.

Перспективним є мінімальний обробіток грунту, суть якого полягає в проведенні найменшої кількості необхідних операцій по підготовці грунту. Основна мета мінімального обробітку грунту – зменшення трудових і енергетичних витрат. Прикладом мінімального обробітку грунту є сівба насіння сівалкою, обладнаною спеціальними сошниками, в необроблений грунт (нульовий обробіток). Якщо на полі спостерігається високий рівень забур`янення чи проростання падалиці попередника, то для їх знищення перед сівбою застосовують гербіциди суцільної дії.

На користь застосування мінімалізованих технологій свідчить їх ґрунтозахисний ефект. Застосування безполицевих знарядь сприяє підвищенню стійкості грунту до видування у 5-15 разів, до змиву – в 1,5-3 рази.

Суттєвим чинником, який обмежує застосування мінімальних технологій, є висока потенційна забур’яненість полів. Тому фактичний стан грунтів за цим показником є важливим критерієм доцільності мінімалізації обробітку.

Якщо фізичний і фітосанітарний стани ґрунту є сприятливими, вибір обробітку ґрунту повинен бути зроблений на користь його мінімалізації.

За результатами багаторічних досліджень проведених науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН  встановлена чітка закономірність зниження рівня врожайності при відхиленні строків сівби від оптимальних, як у бік ранніх (початок вересня), так і пізніх (жовтень). Оптимальним строком сівби для північно-східного Лісостепу є 10-20 вересня.

Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням не тільки їх ціни, а і ефективності проти комплексу патогенів.

Результати екологічного випробування  сортів озимої пшениці  в північно-східному Лісостепу свідчать, що сорти української селекції здатні забезпечити досить високий рівень урожайності  – 7,5-8,5 т/га, а окремі і до 9,5 т.

До вирощування рекомендуються наступні сорти: Подолянка, Богдана, Колос Миронівщини, Ювіляр Миронівський, Оберіг Миронівський – Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН;

Гордовита, Розкішна, Статна, Запашна – Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва;

Поліська – 90, Краєвид, Столична – ННЦ “Інститут землеробства НААН”;

Пилипівка, Ластівка одеська, Ліра Одеська – Селекційно-генетичного Інституту;

Соловушка, Сприятлива- Іванівська ДСС та Перлина Лісостепу, Лісова пісня – Білоцерківської Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків.

   Соя. Рослини середньоранньостиглих та ранньостиглих сортів перебувають у фазі   наливу насіння, а окремі з них (с. Сіверка, Оріана) за ранніх строків сівби – завершення вегетації, а на окремих площах визрівання.

Сою збирають прямим комбайнуванням  у фазі повної стиглості  при вологості зерна 14 -16 %. Висота зрізу рослин залежить від висоти розміщення нижніх бобів (біологічних особливостей сорту) – для більшості сортів вона не повинна перевищувати 6-8 см, в звязку з тим, що 6-7 % бобів розміщується на висоті до 5 см, тому різальний апарат встановлюють на найнижчий зріз. Частоту обертання барабана знижують до 500-600 обертів на хвилину, а при вологості насіння нижче 12% до 300-400 обертів на хвилину. Оптимальна швидкість збирального агрегату при цьому 3-4 км / годину.

Первинне очищення насіння сої проводять на машинах ОВП-20А або ОВС-25. Швидкість повітря в сепарувальних машинах має становити 12-13 м/сек. Після очищення  соя підлягає підсушуванню (при вологості більше  14%). Перші 5 годин його сушать при температурі 30-350 С, поступово збільшуючи до 400 С. За сприятливих погодних умов (температура повітря 15-200 С, вологість 50-70%)застосовують природнє сушіння зерна. Для цього його розгортають на току шаром 10-15 см. Смугами завширшки 1-,15  м з проміжками 40-50 см і перелопачують не рідше як через 2 години.

Заступник директора

ІСГ Північного Сходу НААН 

з наукової    роботи                                                        М.Г. Собко