ІНФОРМАЦІЯ моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 04.06.2020 року

ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 04.06.2020 року

    Запаси ґрунтової вологи по всій території області є хорошими, а подекуди надлишковими, зокрема в одному горизонті, де останні складають 50 і більше міліметрів під всіма сільськогосподарськими культурами. В півметровому горизонті вміст продуктивної вологи становить 109-117 мм, а метровому – 185-202. При настанні оптимального температурного режиму вказані запаси вологи є добрим підґрунтям формування врожаю.

Рослинництво

    Озимі зернові. На рослинах пшениці озимої відмічаємо фазу колосіння.

    Через надмірну кількість опадів у травні та підвищення середньодобових температур в даний час виникає гостра загроза розповсюдження хвороб. Зокрема спостерігається ураження рослин септоріозом, борошнистою росою, іржею, темно-бурою плямистістю.

   У посівах пшениці озимої, де відбувається цвітіння колоса поряд з контролем плямистостей листя необхідно подбати про захист від фузаріозу колоса. Останні негативно впливають на його озерненість та масу 1000 насінин. Фаза цвітіння є ідеальним часом для ураження посівів зернових колосових культур такою небезпечною хворобою, як фузаріоз колоса (Fusarium spp.). За сильного ураження посівів фузаріозом колоса недобір врожаю може скласти 50% і більше. Однак більшу небезпеку створюють вторинні метаболіти гриба Fusarium spp. – мікотоксини, які накопичуються в ураженому хворобою зерні. При їх потраплянні в продукти харчування чи корми, вони здатні викликати гострі отруєння людей і тварин.

   З метою контролю фузаріозу колоса доцільно застосовувати інноваційні двокомпонентні  фунгіциди , які мають високу ефективність проти фузаріозу і септоріозу колоса, а також хвороб листя (септоріоз, види іржі, темно-бура плямистість, ринхоспоріоз, тощо). Оптимальним періодом застосування є початок-середина цвітіння.

   На посівах відмічаємо появу шкідника клоп шкідлива черепашка. Тому доцільно в цей період до бакової суміші додавати інсектицид.

  З метою підвищення рівня майбутнього врожаю, його якості  і підсилення дії пестицидів слід використовувати КАС в дозі 5-6 кг/га, або карбонад в такій же дозі.

    Ярі зернові знаходяться у фазі виходу в трубку.

    На посівах даних культур потрібно вже закінчити проводити боротьбу з бур’янами. Занепокоєння може викликати фітосанітраний стан посівів, тому посіви ярих необхідно своєчасно обробляти фунгіцидами.

   Технологічно підвищити рівень майбутнього врожаю можна за рахунок проведення позакореневого підживлення по листу.

    Кукурудза. На даний час рослини кукурудзи на більшості площ знаходяться у фазі 3-6 листків. Саме в цей час і до появи 8-9 листків засміченість посівів може спричинити різке зниження врожаю. Зливові дощі, які випали протягом травня в більшості районів регіону можуть стати причиною промивання ґрунтових гербіцидів. Це зумовлює хімічне пошкодження культурних рослин внаслідок переміщення опадами гербіцидів із поверхневих шарів у кореневмісний шар ґрунту. Наслідками промивання гербіцидів є пригнічення росту рослин, хлорози, пригнічення росту кореневої системи, випадіння рослин та навіть втрата частини врожаю.

   Тому необхідно визначити, чи жива точка росту, максимально швидко внести антистресанти та, за потреби, повторити внесення через 10-15 днів.

   Після відновлення стану рослин слід компенсувати зрідження посівів і відставання у рості, використовуючи стимулятори росту для збільшення розміру листкової поверхні.

  Низькі температури повітря (нижче +10°С) протягом тривалого періоду сприяють холодовому стресу культури, що сприяє уповільненню або зупинки росту рослин кукурудзи, появі антоціанового забарвлення, пригнічення росту кореневої системи та зниження врожайності на 10-15% і більше.

   Як теплолюбива культура кукурудза для росту і розвитку потребує температур 12-25ºС. Оптимальна денна температура +22+25ºС, а нічна +18ºС. Оптимальна температура в період проростання насіння +12+15ºС, сходів -+15+18ºС, утворення і ріст вегетативних органів +16+20ºС. Оптимальними строками сівби кукурудзи вважають прогрівання грунту на глибині заробки насіння +10-12ºС. За сприятливих умов проростання насіння і відсутності бурянів рання сівба кукурудзи (прогрівання грунту до 8-10ºС на глибині загортання насіння) має суттєву перевагу відносно пізньої. Як надто ранні, так і пізні строки сівби зменшують урожай зерна кукурудзи. При ранніх строках сівби у рослин кукурудзи цвітіння волотей настає раніше, ніж при пізніх, що дає змогу раннім посівам раціональніше використовувати ґрунтові запаси вологи та зменшити ризик негативного впливу посушливих явищ на рослини культури впродовж другої половини вегетації.

   Враховуючи посушливі умови весняних періодів останніх років з метою максимального використання зимово- весняних запасів вологи грунту переважна більшість виробничників регіону в 2020 році сівбу кукурудзи розпочали в більш ранні строки (в другій – на початку ІІІ декади квітня).

   В зв’язку зі зменшенням температурного режиму грунту в регіоні в кінці квітня на початку травня на більшості площ, особливо ранніх строків сівби, відмічено значну затримку появи сходів, значне їх пригнічення (зміна забарвлення листків, відставання строків їх формування і розвитку), а в окремих випадках і зрідження сходів. Особливо це має відношення відносно сівби в період до 20 квітня. Дещо краща ситуація за сівби кукурудзи в ІІІ декаді квітня. Так за сівби 24 квітня отримано:

 

Міжфазні періоди кукурудзи Дата Кількість днів Середньодобова температура повітря, ºС Середньодобова температура грунту, ºС Сума ефективних температур вище 10ºС
опт факт опт факт опт факт опт факт
«сівба-сходи» 24.04-04-05 9,7 11,0 15-18 12,9 15-16 13,6 86 41
«сходи-3-4 листок 05.05-27.05 20 23 16-20 12,4 15-16 14,4 129 67

   У післясходовий період при обробці посівів кукурудзи страховими гербіцидами проти однорічних та багаторічних злакових та дводольних бур’янів синергетичну дію мають поєднання двох діючих речовин нікосульфурон+мезотрон. Ефекту можна досягти і від застосування форамсульфурон + йодосульфурон + тієнкарбазон-метил або римсульфурон + мезотрон та ін., а застосування їх на фоні внесення у грунт ацетохлору забезпечує чисті посіви кукурудзи від бур’янів упродовж всієї вегетації. Проте необхідно мати на увазі, що на більшості площ рослини знаходяться в стресі, і якщо відбудеться чергове пониження температури – ефективна дія страхових препаратів може бути під сумнівом. За безгербіцидної технології для боротьби із бур’янами потрібно зробити міжрядний обробіток та використати ротаційні борони.

   При цьому за недостатнього основного та допосівного удобрення бажано провести азотне прикореневе (ґрунтове) підживлення рослин (N30-50), що сприятиме поліпшенню азотного живлення, росту і розвитку рослин.

   У випадку не застосування прикореневого підживлення рослин кукурудзи, для подолання стресового стану їх підвищення адаптивності кращого розвитку і приросту урожайності доцільно провести позакореневе підживлення рослин у фазі 6-7 листків карбамідом (3-4% розчин) сумісно з комплексними препаратами мікро- і макро добрив в халатній формі (Квантум- кукурудза, Реаком СР – кукурудза, Наномікс кукурудза та ін.).

    Хрестоцвіті олійні культури (ріпак озимий і ярий, гірчиця, редька  олійна). Культури досить холодостійкі, ярі посіви здійснено в кінці березня- на початку квітня. Понижені температури квітня-травня дещо стримували ріст і розвиток рослин. В даний час рослини весняних строків сівби знаходяться в фазі бутонізації-цвітіння. В зв’язку з підвищенням середньодобових та денних температур останньої декади травня спостерігалось зростання заселеності рослин хрестоцвітими блішками та поява метеликів капустяної молі, кількість яких досягала порогу шкодочинності, що вимагало негайного проведення обробітку посівів інсектицидними препаратами на основі імідаклоприду чи синтетичних піретроїдів згідно регламенту їх використання додаючи на гектарну норму розчину препаратів 5-7 кг карбаміду. Слід пам’ятати, що в період цвітіння відбувається масовий літ бджіл на їх посіви, тому до цього часу (цвітіння) інсектицидні обробки посівів повинні бути завершені (початок цвітіння відмічено в кінці третьої декади травня-на початку червня). Перша декада червня (друга п’ятиденка її) – це початок масового цвітіння ярих хрестоцвітих.

   В період цвітіння обробіток посівів хрестоцвітих культур зазвичай не проводять і лише за крайньої необхідності, використовуючи окремі препарати (що не впливають згубно на бджіл) в пізньовечірні, нічні та вранішні години обробляють посіви.

    Соя. Понижені температури травня затримували дружність появи сходів сої, ріст та розвиток рослин. В той же час часті дощі сприяли появі значної кількості сходів бур’янів. Особливо в посівах де не було використано ґрунтові гербіциди, що вимагає постійного контролю стану посівів.

   При застосуванні гербіцидів під час вегетації обов’язково слід враховувати видовий склад бур’янів, їх щільність, фазову резистентність, особливості сівозміни, фазу розвитку і стан рослин культури, і, звичайно, погодні умови. За ранніх строків сівби в даний час відмічено утворення 1-2 трійчатих листків.

   Для захисту посівів сої від групи дводольних бур’янів у період вегетації (найефективніше внесення гербіцидів у період від появи сходів до фази 1-3 трійчастих листочків рослин сої) слід використовувати  препарати на основі бентазону (1,5-3,0 л/га) та тифенсульфурон-метилу (6-8 г/га) з додаванням ад’ювантів на масляній основі або прилипачів, що підвищить ефективність боротьби з рядом особливо небезпечних дводольних бур’янів на сої. У деяких випадках при застосуванні гербіцидів на основі тифенсульфурон-метилу може спостерігатися стримування росту і розвитку рослин сої, продовжуючи термін її вегетації. А максимальна дозволена доза, та ще й у баковій суміші з протизлаковим гербіцидом, може пригнічувати рослини сої, і щоб цього уникнути, краще робити роздільні обробки.

   Боротьбу проти злакових видів бур’янів у посівах сої проводять незалежно від фази її розвитку, але зазвичай до 5-7 трійчастого листка, тобто до початку цвітіння. Рекомендовано застосовувати препарати на основі діючих речовин: хізалофоп-n-етилу 0,8-1,2 (л/га), клетодиму (0,5-0,7 л/га), флуазифоп-n-бутилу (1,0-2,0 л/га), імазетапіру, імазамоксу (0,5-1,0 л/га).

   Оптимальними умовами для обприскування посівів страховими гербіцидами є температура близько +18-22ºС. При більш високій температурі (+25ºС і більше) або більш низькій (до +15ºС) їх дія послаблюється, а при температурі від +5 до +8ºС майже повністю припиняється.

   Гречка. Стан посівів гречки в регіоні задовільний. Посіви гречки кінця квітня та  початку травня знаходяться у фазі першого або на початку другого справжнього листка. Майже по всій території області пройшли  дощі і можлива поява кірки. Дані посіви необхідно  проборонувати легкими боронами впоперек або по діагоналі в напрямку посіву. Боронувати посіви необхідно у фазі першого або на початку другого справжнього листка, коли рослини втрачають тургор і не ламаються під час обробітку за сонячної погоди. Швидкість руху агрегату не повинна перебільшувати 5 км/год. Але потрібно враховувати, що раннє, а також і пізнє боронування зріджує посіви.

На широкорядних посівах проводять 2-3 міжрядні розпушування з підживленням мінеральними добривами культиваторами КНРФ-5,6 або УСМК-5.4  чи іншими.

Просо. Стан посівів проса задовільний, рослини знаходяться у фенологічній фазі повних сходів. При більш пізніх посівах проса вслід за сівбою бажано проводити коткування котками КЗК-6. Для знищення бур`янів у стадії білої ниточки за 2-5 днів до появи сходів проса посіви боронують легкими або середніми боронами (ЗБП-0.6А, БЗСС-1.0) впоперек або по діагоналі в напрямку посіву із швидкістю агрегату не більше 5 км/год. Просо найменш чутливе до дії гербіцидів від появи сходів до закінчення кущення. Рекомендовані гербіциди: агрітокс (0,7-1,5л/га),  агростар (0,7-1,7 л/га) та інші. Дані гербіциди застосовуються для знищення однорічних та багаторічних дводольних бур’янів. Обприскування проводять у фазі кущення до виходу в трубку культури.

                     Заступник директора з наукової

                     роботи ІСГ Північного Сходу  НААН                                                    М.Г. Собко